На що українці витрачають зароблене: замість відпочинку і освіти дохід просто проїдається

На що українці витрачають зароблене: замість відпочинку і освіти дохід просто проїдається
Українці 2018 року вперше витратили на споживання 2,4 трлн грн! Такі підрахунки Держслужби статистики. Причому зростання витрат, порівняно з 2017 роком (1,978 трлн грн), виявився значним – відразу на 23%, що трохи нижче, ніж зростання середніх номінальних зарплат, які збільшилися за 2018 рік на 24,8%. Для порівняння доходи бюджету країни на 2018-й – 913 млрд грн.

Тобто, за статистикою, майже все додатково зароблене народ проїдає, а відкладає про запас всього 1,8%. А ось структура витрат залишається практично незмінною починаючи з 2010 року: найбільше ми, як і раніше, витрачаємо на їжу і найменше – на освіту.

На що витрачаємо
Якщо поділити всі витрати домогосподарств на кількість населення, вийде близько 4800 грн/місяць на особу, від немовлят до людей похилого віку. Найбільша стаття витрат середнього домогосподарства – харчування. 2018 року на нього пішло 40% доходів, або 1900 грн/місяць на особу. На другому місці – оплата "комуналки", 12,7% доходів (600 грн), але це з урахуванням субсидій приблизно у кожного четвертого домогосподарства. На третьому місці – витрати на транспорт – 11% (530 грн). По 7,5% народ витрачає на шкідливі звички (вважаємо, що це 50% населення без обліку неповнолітніх), виходить 700 грн/місяць, а також на відпочинок: відвідування кіно, театрів музеїв, ресторанів, ночівлю в готелях – це в середньому по 350 грн/місяць. По 5% витрачаємо на одяг-взуття та ліки, або 240 грн/місяць на кожного. А ось на оплату освіти йде 1% доходів – символічні 48 грн/місяць, хоча, за оцінками експертів, їх треба збільшити вп'ятеро, оскільки вчиться у нас не більше 20% населення – школярі, студенти.

Що змінилося
У відсотках зміни в структурі витрат за рік вони невеликі: наприклад, 2017 року українці витратили на продукти 41% доходів, "комуналку" – 10,8%, проїзд – 10,9%, "шкідливі звички" – 7,4%. Не набагато відрізняються витрати і за триваліший період: так, 2010 року на їжу йшло 38,2% витрат, компослуги – 15% (щоправда, тоді не було субсидій), проїзд – 9,9%, алкоголь і тютюн – 6,7%. А ось в грошах і доходи, і витрати зросли з 2010 року набагато. Якщо 2010-го споживчі витрати всіх домогосподарств становили 0,68 трлн грн, через 8 років, 2017-го, – 1,977 трлн грн, або в 2,6 раза більше, а 2018-го – 2,431 трлн грн, або в 3,6 раза більше. Очевидно, що ціни з 2010 року теж зросли, але, за даними Держстатистики, 2018-го все подорожчало, порівняно з 2010 роком, тільки в 2,6 раза. Тобто об'єктивно середній українець став багатшим. Але за видами товарів і послуг не все так однозначно. Якщо продукти стали коштувати в 2,3 раза більше, "комуналка" подорожчала з 2010-го в 5,5 раза, транспорт – в 3,2 раза, алкоголь і тютюн – в 3,5 раза. Найменше зросли за 9 років ціни на одяг і взуття – в 1,6 раза і на зв'язок – в 1,5 раза.

Думка експертів: потрібні єврозарплати 
Експерти кажуть, що структура витрат, де найбільші витрати припадають на харчування, характерна для країн з невисоким рівнем доходів.

"В абсолютних цінах європейці витрачають на продукти більше, ніж українці, – зазначив економіст Іван Нікітченко. – В ЄС споживають більше на душу населення м'яса, риби та інших дорогих продуктів. Наприклад, українець зі своїх $ 400 доходів витратив на їжу $ 150 (це 38%), решта – на інші потреби. Поляк зі своїх $ 1000 віддав $ 200 за їжу (це 20%), решта пішли на інші витрати. Така структура витрат залишиться незмінною, поки у нас не буде європейських зарплат".

Президент Украналітцентру Олександр Охріменко додав, що зарплати можуть підвищуватися економічно обґрунтовано всім працівникам тільки при зростанні ВВП на 5-6% на рік і більше, поки у нас зростання ВВП вдвічі менше.

У нас зате дешевші побутові послуги (перукарні, таксі, громадське харчування), ніж в Європі. Але з ростом зарплат ціни на сервіс наблизяться до європейських", – уточнив він.

Джерело  ​