Тячівщина в архівах американської розвідки: військовий аеродром, кордон, корисні копалини (ДОКУМЕНТ)

Нещодавно головне відомство розвідки США – ЦРУ – розсекретило частину своїх архівів. У цих колись особливо секретних документах є й згадки про об’єкти, розташовані на території Тячівського району. Під пильним оком американської розвідки був стан прикордонної інфраструктури Радянського Союзу. Саме тому Тячів як місто на кордоні з Румунією теж згадується в аналітичних звітах ЦРУ


До прикладу, зображення однієї з вулиць Тячева знаходимо у доповіді про європейські кордони СРСР, датованому 1 травня 1955 року з таким підписом: «Поселення Тячів на радянсько-румунському кордоні, розташоване на ріці Тиса за координатами 48° 02’ N – 23°35’ E» (на фото).
Цікаво, що у доповіді під назвою «Масштаби цивільних заворушень у Радянському Союзі» Тячів було внесено до списку з 22 міст УРСР, звідки упродовж 1970-1982 років повідомлялося про випадки масових заворушень. Міста з цього переліку позначили на спеціальній карті у додатку до звіту. Уточнюється, що в цей період у місті був один такий інцидент. Та що саме призвело до нього – не повідомляється.


Також в архівах ЦРУ є секретний звіт 1954 року про летовище поблизу Тячева.
«Нове летовище поблизу Тячева розташоване на захід від точки, де ріка Тиса залишає СРСР. Воно займає площу близько 1000 або 1200 метрів. Поле вкрите травою і не має злітно-посадкових смуг. На краю аеродрому є шість підземних ангарів, – йдеться у документі. – У травні 1952 року будівництво було завершене, але літаки не приземляються на полі».

Вочевидь, тут йдеться про колишній військовий аеродром на околиці Буштина, зведений, як стверджують місцеві краєзнавці, іще гітлерівцями.
Ще одне повідомлення з території Тячівського району – про будівництво автодороги, що сполучає Тересву з Раховом. «Будівництво нової автодороги з твердим покриттям протяжністю близько 120 км та шириною в 7 метрів з Тересви до Рахова завершено на початку 1953 року», – зазначено у звіті.

Американська розвідка цікавилась не лише наземними об’єктами, але й підземними надрами. Зокрема, фіксує інформацію про поклади червоного та кольорового з білими прожилками мармуру на Тячівщині, який використовувався як будматеріал для архітектурних споруд Києва, Львова та інших міст, зокрема для облицювання Київського метрополітену. Очевидно, йдеться про родовище мармуру у селі Новоселиця.
Є тут і повідомлення тогочасної преси про видобуток солі на солотвинських шахтах. «Процес видобування солі на шахтах Солотвина механізовано», – зазначає доповідач у звіті.
Наталія Маджара
За матеріалами: 
Tyachiv.com.ua

Коментарі

Додати коментар

Залишити коментар

оновити, якщо не видно коду