Печерний храм давнього Угольського монастиря - фото

Історики говорять, що Угольський монастир давній і існував ще у домонгольський період. У Іпатіївському літописі є згадка про монастир у Полонинах (1262 р.), під яким дослідники розуміють саме Угольський. Відомо, що всі давні монастирі були печерними. Такою була, наприклад, Києво-Печерська лавра. Печерним був Тиханський монастир на Балатоні в Угорщині, який заснувала дочка Ярослава Мудрого Анастасія (ХІ ст.). Вона одружилась з угорським королем Андрієм і разом з нею до Угорщини прийшли монахи Києво-Печерської лаври, які поселились у печерах на півострові Тихань на Балатоні. У цьому мальовничому місці любила перебувати і сама Анастасія. Якщо Угольський монастир був давнім, то і він, відповідно, теж мав бути печерним. У горах Малої та Великої Угольки є десятки природніх печер, які безсумнівно використовували монахи, що там проживали. Також у печері у них мав бути і храм, у якому здійснювалась Божественна Літургія та інші богослужіння.
Про печерний храм Угольського монастиря згадує церковний історик архімандрит Василій (Пронін, пом. у 1997 р.). У своїй праці «К истории Угольского монастыря» він пише: «На Великой Угольке имеются пещеры, по-видимому, сталактитовые.  По преданию в одной из пещер была церковь». Відомо, що під час написання історичної праці архімандрит Василій (Пронін) відвідував поселення нашого краю, був і в Углі, де теж зробив цікаві записи. Про печерний храм він міг чути від жителів нашого села, або від священнослужителів. Храм, про який згадує о. Василій, міг бути у Молочній печері, тому що вона найбільш підходяща для цього.
Старожил вчитель Богдан Петро Васильович (1929 р. н.), який проживає на Великій Угольці, розповідає, що у другі половині ХХ ст. сюди приходив настоятель Городилівського монастиря архімандрит Єфрем (Молнар, пом. у 1996 р.), який теж цікавився історією рідного краю та православної церкви. Вони разом відвідували Молочну печеру. Після огляду архімандрит Єфрем зробив висновок і також підвердив, що на цьому місці у монастиря дійсно міг бути храм.
Також про печерний храм нам розповідав архімандрит Стратонік (Легач). Отець Стратонік згадував, що вже у часи служіння в Малій Угольці преподобного Іова (Кундрі), він разом з групою священнослужителів відвідав святого. Між священнослужителями був і майбутній Мукачівський владика Євфимій (Шутак, 1934 – 2000 рр.). Після Літургії, згадував архімандрит, о. Іов повів нас у ліс. Ми досить довго йшли горами та кружляли по лісових стежках. Нарешті  прийшли до великої печери. Всередині стояв бучок, по якому ми піднімалися, і було досить небезпечно, - розповідав нахмурюючись о. Стратонік. Потім ми зайшли у печеру, яка була схожа на довгий коридор. Посередині стояв кам’яний престол, а збоку ще один камінь – жертвенник. Тобто, преп. Іов показав їм печерний храм. Під цей опис о. Стратоніка найбільш підходить саме Молочна печера, а бучок і зараз там знаходиться. 
Отже, у Молочній печері у давнього Угольського монастиря  міг бути храм. Все вказує на це. Про це знали православні священнослужителі, які жили у ХХ ст. Вже більш ніж 10 років назад ми досліджували це місце і зробили фото. В середині печера схожа на довгий коридор, як і описував архімандрит Стратонік,  а  по центру  є камінь, який міг служити престолом, на якому приносилась Безкровна Жертва, тобто Євхаристія. Один із священників, якому ми показували фото, помітив, що до каменя-престола ведуть сходи, які вже з часом трохи завкруглились, але все ж таки вони помітні. Звичайно, якщо це місце не використовується вже кілька століть, то все що в ньому знаходиться буде зімюватись та втрачати свою початкову фому, - обростати сталактитами, які тут дуже великі та красиві. 
Якщо у печері Молочний камінь дійсно був храм Угольського монастиря, то це місце є святим. Ми надіємось, що у найближчий час після багатовікової перерви тут буде здійснено богослужіння. 
20.08.2021.

Село Угля