Насилля в сім'ї: вдарив дружину – плати від 17 тисяч штрафу

Крики, а тим паче побої в сім'ї – річ неприпустима. Якщо раніше на ці правопорушення здебільшого правоохоронці "закривали очі", то віднедавна тому, хто полюбляє розпускати руки чи принижувати другу половинку загрожує штраф від 170 до 340 гривень і не лише. Депутати ж пропонують суттєво збільшити їх розмір.
Чи вплине покарання грошима на бажання знущатись чи принижувати другу половинку, – разом з експертами розбирались журналісти 24 каналу.
Не зважаючи на літню пору року та канікули депутати не відпочивають, а працюють над законопроєктами. Так, 17 липня на сайті Верховної Ради з'явився проєкт закону про внесення змін до Кодексу України про адмінправопорушення щодо збільшення штрафів за вчинення домашнього насильства (№ 3908).
Йдеться про внесення змін до закону, ухваленого ще в 2017 році, " Про запобігання та протидію домашньому насиллю". Тоді цим законом було запроваджено один із видів покарання для домашніх монстрів – штраф від 170 до 340 гривень (за повторне вчинення злочину протягом року).

Адвокатка Катерина Власюк була в групі, яка працювала над створенням закону "Про запобігання та протидію домашньому насиллю". На її переконання цей законодавчий акт є великим досягненням для України. Проте, не зважаючи на те, що закон діє понад два роки, в країні все ще є великі складнощі аби привести кривдника до відповідальності. Передовсім, йдеться про необхідність аби протокол про вчинення домашнього насилля був не лише виписаний та поданий до суду, але ще й суд першої чи апеляційної інстанції виніс рішення у скороченому режимі.

Рішення має бути ухвалено протягом трьох місяців після вчинення події. Це велика проблема: поліція та суди не працюють як мали б. Тому всі ті, хто вчиняє домашнє насилля і щодо кого складався протокол та було винесено ухвалу по справі, можуть уникнути покарання через те, що сплине термін у 3 календарні місяці,– роз'яснює Катерина Власюк.

Натомість, віцепрезидентка ГО "Ла Страда-Україна" Марина Легенька вважає дещо інакше. На її переконання закон, який нібито є позитивним (його головна ідея – запобігання та протидія домашньому насиллю та покарання за ці діяння) насправді не є таким.
Експертка додає, якщо копнути глибше і подивитись на проблематику, з точки зору звернень до їх організації і роботи із постраждалими від домашнього насилля, то закон виявляється не таким вже й позитивним. На превеликий жаль, як свідчать реалії сьогодення, штраф – не є ефективною мірою реагування на випадок домашнього насилля органами державної влади.
Проте депутати вирішили, що адміністративне покарання у вигляді штрафу все ж ефективне і потрібне, проте суми в розмірі від 170 до 340 гривень – несуттєві, тому їх варто збільшити. Саме тому і з'явився в Раді проєкт закону, яким народні обранці пропонують суттєво збільшити розмір штрафів. На думку обранців, через інфляцію та знецінення нашої валюти 170 гривень – розмір штрафу, що не зможе покарати злочинця та не стримує його від бажання познущатись над домашніми.

Законопроєктом пропонують штрафувати насильників: від 17 000 до 34 000 гривень за вчинення цього злочину вперше; від 34 000-68 000 гривень у разі повторного вчинення злочину протягом року.
Катерина Власюк, загалом схвально ставиться до підвищення штрафів, але вважає, що збільшення їх у 100 разів – кардинальна і невиправдана міра.
Марина Легенька вважає, що досить часто штрафи сплачують самі постраждалі. Тому фактично це покарання є навантаженням на них. Навіть, якщо цей штраф платить і не сам постраждалий член сім'ї, то ці кошти йдуть з загального бюджету.

Штраф – неефективна санкція. Тим паче, якщо сума зросте до 17 тисяч гривень, – це ляже надмірним навантаженням безпосередньо на сім'ю і окрім ситуації з домашнім насильством ще й з'являться додаткові фінансові зобов'язання,– переконана Марина Легенька.
Постає питання – чи буде цей штраф стримуючим фактором для кривдника? Це дуже велике питання. Досить часто штрафи не стримують кривдника. Вони так і говорять, мовляв, заяви на мене, то на додачу ще й штраф платитимеш. Навіть зараз кривдники так кажуть. Тому це буде додатковим стримуючим фактором аби постраждала не зверталась до правоохоронних органів, боячись додатково економічного навантаження на сім'ю.
Штраф не є ефективною мірою стягнення, загалом. На думку Марини Легенької, збільшення розмірів штрафів в умовах сьогодення недоцільне. Таке рішення депутатів може стати стримуючим фактором для звернень постраждалих через побоювання отримати додаткове економічне навантаження на сім'ю, а не на кривдника.
Ефективнішим є інші види стягнень (громадські роботи, адміністративний арешт). Проте, на жаль, сьогодні в судовому порядку призначаються здебільшого такі види адмінпокарання як штраф. Це в понад 80% адміністративних стягнень за цей вид правопорушення,– говорить Марина Легенька.
Щоправда, Катерина Власюк впевнена – наразі доречно існуючу суму штрафів за цей вид правопорушення збільшити у 30-50 разів. Таким чином, держава зверне увагу на те, що органи ювенальної превенції, дільничні, які безпосередньо складають протоколи та відправляють їх до суду, вчасно і в необхідній кількості вчиняють дії. Адвокатка щотижня стикається з проблемами – невчасного приїзду підрозділів поліції та складання документів. Трапляється, що в них взагалі роблять помилки і згодом суд невчасно виносить ці постанови. Тож, наразі збільшення штрафів – це популістичне рішення. Як наслідок, ця законодавча зміна не призведе до того позитивного ефекту, який мають на меті депутати.
Збільшити розмір штрафів пропонується для того, щоб людини перед тим як вчиняти домашнє насилля, дуже добре подумали. Наразі складається ситуація, що кривдник й надалі продовжуватиме знущатись над сім'єю, бо знатиме, що поліція приїде невчасно, складений протокол або складуть із затримкою строків або взагалі його не буде і насильник не понесе покарання. Тому, на переконання Катерина Власюк, окрім збільшення штрафів потрібно ще проводити профілактичну роботу і звертати увагу відповідних підрозділів на те, що справи з домашнього насилля не мають йти в останній так би мовити черзі. На них потрібно вчасно звертати увагу та виписувати протоколи, а з цим у нас в Україні євеликі проблеми.