Увесь православний світ, що живе за Юліанським календарем, сьогодні, 6 січня, відзначає Святвечір, обов’язковим обрядом якого є приготування у цей день основної страви святкової вечері – різдвяної куті.
У яких регіонах України дотримуються найдавніших та як вони власне відрізняються – читайте далі.
Смачні рецепти шукайте у спецпроєкті сайту "24": 12 страв на Святвечір

12 страв на Святвечір

До куті на пісну вечерю обов'язково готують узвар із сухофруктів. На столі, за традицією, має бути 12 пісних страв на честь 12 апостолів. Окрім куті, на Святвечір готують пісний борщ, голубці з пшоном, салат із квашеної чи свіжої капусти, тушкують капусту з грибами, варять картоплю або кашу, квасолю, ліплять вареники з капустою, грибами, картоплею, вишнею, маком та грушками, готують грибну й рибну юшку, смажать гриби з цибулею.

Різдво на Закарпатті: карачун і бобальки

У цій області України переплелися бойківські, лемківські, гуцульські й угорські мотиви. Жителі Закарпаття називають переддень Різдва "Карачун". Ця традиція походить ще з часів язичників, відтак різдвяний калач носить аналогічну назву. Господині готують його лише три рази на зимові свята й тримають на святковому столі.
Читайте також: Вертеп: що це за дійство і чому його так чекають в українських сім'ях на Різдво
На Закарпатті вечеряти починають також з першою зіркою. Кутю тут варять здебільшого в гірських районах, а от в закарпатських низинах кутя не є обов’язковою стравою. Жителі низин готують бобальки – запечені та пропарені кульки тіста, посипані маком і горішками. Багато хто починає вечерю саме з них.

Бобальки – традиційна страва на Святвечір для жителів закарпатських низовин
На Закарпатті також шанують пам’ять про померлих родичів. Для них на підвіконня поміщають келих з вином і скибкою хліба зверху.
У перший день Різдва колядують лише хлопці. Дівчата йдуть колядувати на другий день, а вертеп вже ходить на третій день Різдва і по-закарпатськи називається бетлегем.

https://24tv.ua/