Усть-Чорна – туристична перлина Мараморощини (ФОТО)
Усть-Чорна, як і в наші дні, славилась неймовірними краєвидами, унікальною мінеральною водою і ... поганими дорогами.
Це ще одна туристична перлина Мараморощини, потенціал якої розвіявся на сторінках історії. Про це йдеться на Фейсбук-сторінці спільноти "Закарпатська туристика".
В першу чергу, знаним у свій час цей населений пункт був саме завдяки джерелу мінеральної води. Його першим офіційним відкривачем став окружний лікар Й. Платіні ще у 1780-х рр. Відомий дослідник Л. Тогніо вважав, що вода такого складу і якості - рідкість у всьому світі, а розгортання повноцінної лікувально-оздоровчої діяльності на її основі було б справжнім “благословенням” для людей.
У 1876 р. на конференції доповідачі зітхали: одна проблема - відсутність інфраструктури і транспортної доступності. Населення на той час було 549 ос. Джерело знаходилось за 100 кроків від населеного пункту, на березі Брустурянки. На його основі казна збудувала невеликий однокімнатний дерев`яний купіль, призначений для своїх працівників (лісового господарства). На 1936 р. він складався вже із 3-х ванних та 1-ї гостьової кімнат.
Загалом, Усть-Чорна у різні часи була частиною туристичної маршрутної нитки Тересва - Дубове (із полониною Апецька) - Усть-Чорна. Справжнім поштовхом до “туристичного відкриття” стало будівництво вузькоколійки. У 1936 р. для прийому туристів Клуб чехословацьких туристів (відома громадська організація) облаштував станцію у будівлі чеської школи. Діяла й корчма “Reisenbuchler” з 10 кімнатами.
У туристичному путівнику 1939 року Усть-Чорна представлена як невеликий населений пункт (населення 1222 осіб, переважно німецькомовне) з неймовірними природними краєвидами. Тут були вузлова залізнична станція, жандармерія, пошта, лікар, а ось найближча аптека функціонувала у Дубовому.
Із трьох корчм тільки в одній надавались послуги розміщення (4 пенге / 1 доба повного пансіону), проте місцеве населення люб`язно здавало в оренду кімнати значно дешевше. За статистичними даними, в ці роки Усть-Чорна входила у п`ятірку найвідвідуваніших населених пунктів Мараморощини, після Рахова, Ясіня, Богдана та Квасів!
Це ще одна туристична перлина Мараморощини, потенціал якої розвіявся на сторінках історії. Про це йдеться на Фейсбук-сторінці спільноти "Закарпатська туристика".
В першу чергу, знаним у свій час цей населений пункт був саме завдяки джерелу мінеральної води. Його першим офіційним відкривачем став окружний лікар Й. Платіні ще у 1780-х рр. Відомий дослідник Л. Тогніо вважав, що вода такого складу і якості - рідкість у всьому світі, а розгортання повноцінної лікувально-оздоровчої діяльності на її основі було б справжнім “благословенням” для людей.
У 1876 р. на конференції доповідачі зітхали: одна проблема - відсутність інфраструктури і транспортної доступності. Населення на той час було 549 ос. Джерело знаходилось за 100 кроків від населеного пункту, на березі Брустурянки. На його основі казна збудувала невеликий однокімнатний дерев`яний купіль, призначений для своїх працівників (лісового господарства). На 1936 р. він складався вже із 3-х ванних та 1-ї гостьової кімнат.
Загалом, Усть-Чорна у різні часи була частиною туристичної маршрутної нитки Тересва - Дубове (із полониною Апецька) - Усть-Чорна. Справжнім поштовхом до “туристичного відкриття” стало будівництво вузькоколійки. У 1936 р. для прийому туристів Клуб чехословацьких туристів (відома громадська організація) облаштував станцію у будівлі чеської школи. Діяла й корчма “Reisenbuchler” з 10 кімнатами.
У туристичному путівнику 1939 року Усть-Чорна представлена як невеликий населений пункт (населення 1222 осіб, переважно німецькомовне) з неймовірними природними краєвидами. Тут були вузлова залізнична станція, жандармерія, пошта, лікар, а ось найближча аптека функціонувала у Дубовому.
Із трьох корчм тільки в одній надавались послуги розміщення (4 пенге / 1 доба повного пансіону), проте місцеве населення люб`язно здавало в оренду кімнати значно дешевше. За статистичними даними, в ці роки Усть-Чорна входила у п`ятірку найвідвідуваніших населених пунктів Мараморощини, після Рахова, Ясіня, Богдана та Квасів!
