Минуло 5 років як під Дебальцевим загинув Роман Козичко з Тячева
18 лютого 2015 року під час обстрілу російськими бойовиками в районі м.Дебальцеве Донецької області загинув військовослужбовець 128-ї окремої гірсько-піхотної бригади Роман Козичко.
Роман Козичко народився 7 грудня 1984 року. Навчався у Тячівській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. В. Гренджі-Донського, Тячівському професійному ліцеї.
2004 року прийнятий на військову службу за контрактом, старшим патрульним прикордонної застави «Тячів» Мукачівського прикордонного загону. 2006-го звільнився у запас.
31 липня 2014-го мобілізований до 128 окремої гірсько-піхотної бригади, де був головним сержантом взводу.
18 лютого 2015-го загинув під Дебальцевим, яке обстрілювали російські терористи.
Без Романа лишились батьки. Мати Романа не пережила смерті сина і померла 9 травня 2015 року.
6 березня 2015-го з військовими почестями похований у рідному Тячеві. Однак пізніше стало відомо, що сталася прикра помилка – тоді у Тячеві поховали солдата 30-ї бригади Романа Башняка. Перепоховання Романа Козичка відбулося 21 липня 2015 року.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7 жовтня 2015 року у рідному місті військового, на фасаді Тячівського професійного ліцею, встановили меморіальну дошку на честь загиблого. Того ж року Романові Козичку присвоєне звання почесного громадянина Тячева (посмертно).
Роман Козичко народився 7 грудня 1984 року. Навчався у Тячівській ЗОШ І-ІІІ ст. №1 ім. В. Гренджі-Донського, Тячівському професійному ліцеї.
2004 року прийнятий на військову службу за контрактом, старшим патрульним прикордонної застави «Тячів» Мукачівського прикордонного загону. 2006-го звільнився у запас.
31 липня 2014-го мобілізований до 128 окремої гірсько-піхотної бригади, де був головним сержантом взводу.
18 лютого 2015-го загинув під Дебальцевим, яке обстрілювали російські терористи.
Без Романа лишились батьки. Мати Романа не пережила смерті сина і померла 9 травня 2015 року.
6 березня 2015-го з військовими почестями похований у рідному Тячеві. Однак пізніше стало відомо, що сталася прикра помилка – тоді у Тячеві поховали солдата 30-ї бригади Романа Башняка. Перепоховання Романа Козичка відбулося 21 липня 2015 року.
За особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
7 жовтня 2015 року у рідному місті військового, на фасаді Тячівського професійного ліцею, встановили меморіальну дошку на честь загиблого. Того ж року Романові Козичку присвоєне звання почесного громадянина Тячева (посмертно).







