Шведські вчені дізналися, як акули змогли пережити динозаврів
Масове вимирання, що знищило динозаврів і великих морських рептилій, таких як мозазаври, не торкнулося акул.Вчені з Шведського університету Уппсали провели дослідження, щоб з’ясувати, як змінився живий світ Землі після руйнівного падіння астероїда 66 мільйонів років тому, повідомляє PLOS Biology.
Дослідники проаналізували 1239 копалин зубів акул, які належали до межі крейдяного і палеогенового періодів (83,6 – 56 млн років тому). Виявилося, що в епоху вимирання видове різноманіття акул було майже таким же багатим, як і в «мирний» час. Вчені виявили представників восьми нині живучих і одного зниклого загону.
Дослідження показало, що різноманітність зубів акул зменшилася ще до зазначеного періоду, але потім залишалося відносно постійним. Деякі види, особливо ті, що мали трикутні і схожі на леза зуби, зазнали вибіркового вимирання. Але інші лінії збільшили свою чисельність і різноманітність.
Вчені пояснили, що до перших відносилися крейдяні анакоракіди. Ці акули були вищими хижаками і полювали на великих рептилій. Коли рептилії стали вимирати, їх чисельність також почала скорочуватися.
Акули Odontaspididae, чиї зуби були пристосовані для живлення рибою, виживали набагато успішніше. У ранньому палеогені, коли в Світовому океані стався розквіт плавникових риб, чисельність цих акул зросла.
Вчені прийшли до висновку, що таке вибіркове вимирання перетворило акул з вузькоспеціалізованих хижаків, здатних харчуватися тільки якимось одним видом, у всеїдних мисливців. Вони мають намір продовжувати дослідження і розширити свої знання про цей період.
