На колінах і з сльозами на очах: в Углі провели в останню путь загиблого захисника Анатолія Петейчука - фото

У вівторок, на свято Петра і Павла в селі Угля поховали Анатолія Петейчука, який загинув на війні, захищаючи нашу державу. 
Загальна церемонія прощання героя з військовими почестями відбулася у центрі села, біля обеліску Слави.  
 
Важко знайти слова, щоб передати емоції присутніх на похороні воїна. В очах людей були сльози, пекучий біль пронизував серця від жалю ...
Домовину з тілом героя доставили напередодні траурним кортежем. Мешканці сіл, через які проїжджала процесія виклали лампадки й квіти вздовж дороги. 
Віддати останню шану загиблому захисникові України прийшли рідні, друзі, знайомі, сусіди, односельці та чисельні жителі з усієї громади. 
Серед присутніх - керівництво ОТГ, актив та депутатський корпус селищної ради. 
Приїхали також представники Тячівської РДА, районної ради, ТЦК та СП, районні депутати, військовослужбовці та бойові побратими.   
Родина загиблого стояла поруч із труною, військові тримали фото й бойові прапори. 
Настоятелі місцевих церков відслужили заупокійний молебень, всі присутні  хором заспівали  «Вічну пам'ять»...
Зі слів священика, який читав прощі, новоприставлений Анатолій   був доброю й трудолюбивою людиною, якого в селі знали й поважали. 
Слова прощання від імені сусідів та односельчан виголосив п. Зеленько.   Зазначив, що захисник України  Анатолій назавжди залишиться в пам'яті народній. 
Він ба­га­то ко­рис­но­го міг би зро­би­ти для сво­єї родини та кра­їни, але за­хи­ща­ючи її сво­бо­ду і не­за­леж­ність, від­дав най­цін­ні­ше — своє ще таке мо­ло­де жит­тя.
Анатолій   був наймолодшим у багатодітній сім'ї, навчався у місцевій школі, після працював на заробітках. Під час мобілізації у зв'язку з воєнним станом,  записався в тероборону.   Військову службу проходив у 111 -ій бригаді та 118 -му батальйоні, поліг на Луганщині.   
У загиблого залишився син Даніїл, батьки, брати та сестри, які через цю кляту війну вже більше ніколи не побачать свого рідного батька, сина та брата...
Відтак процесія вирушила на сільське кладовище, де героя поховали з усіма військовими почестями. Односельці проводжали бійця на ко­лі­нах «жи­вим ко­ри­до­ром» оба­біч до­ро­ги з кві­та­ми. Військові несли труну на руках...Могила Анатолія Петейчука знаходитися неподалік похованих учасників АТО Володимира Цірика та Олександра Шимона, які теж віддаои своє життя за рідну Україну.  
Скла­да­ємо до­зем­ний ук­лін ро­ди­ні, яка ви­хо­ва­ла справжнього пат­рі­ота та роз­ді­ля­ємо не­ви­мов­ний біль важ­кої втра­ти.
Царство Небесне! Вічна пам’ять !
Герої не вмирають
Пресслужба Тячівської райради