В Углянському Свято-Успенському жіночому монастирі відійшов у вічність Архімандрит Діодор

[hide][/hide]Людина яка присвятила,можна сказати-все своє життя,служінню Богу.Поступивши в КДАіС - був направлений до Афінського університету,де навчався,сім років.Потім викладачем у Київській духовній семінарії за багато років.Далі мав направлення на Закарпаття,де багато років доносив слово Боже до вірян.Ось ці останні часи,він ніс послух в Углянському монастирі,де і помер.
Я особисто знав Архімандрита Діодора і завжди був у захваті від його проповідей.Людина яка з букви,чуєте з букви у слові Божім,могла по новому пояснити погляд на життя.В ньому відчувався характер,оратора і поводиря для мас.Хоча я,ніколи не чув щоб ця людина говорила грозним голосом або у поспіху.Пояснення нової притчи,він як викладач завжди пояснював висловами святих старців або,навіть випадками з сучасного життя.Ця людина,після недільної служби,чи святкової ніколи не оминула прихожан.Благословивши кожного хто підійшов,він спитав-як у вас діла,як родичі.
І почувши ту чи іншу відповідь,обовязков дав якесь наставлення,людині і підтримку.Навіть на вулиці,зустрівши Архімандрита Діодора в центрі села,підійшовши ти бачив посмішку на його обличчі.Ця людина дійсно,тягла не поясними чимось до себе і слово пастир як і значення слова-це було у нього в середині в душі.
Інколи,так мало знаючи життя людини,ми робимо стільки висновків.Тільки коли людина десь виїхала або відійшла у вічність,ми у захваті від її діянь та від її життя.Кожен з прихожан Углянського монастиря знав і слухав проповіді,покійного Архімандрита Діодора,отже не зважаючи на буденні клопоти,щось там в душі є,якась насінина зійшла і дала урожай.
Вічна пам'ять і блаженний покой Архімандриту Діодору.Спочивайте з миром наш учитель і наш духівник. 


Іван Бабич