З великим болем у серці ми сприйняли сумну звістку зі фронту про загибель відважного бійця 128 -ї бригади Володимира Анатолійовича Височина. 
Віддав своє життя за рідну  Україну ще один її вірний син, який боронив нашу неньку від ворога ще з серпня 2014 року.   
Надзвичайно важко, просто неможливо змиритися з цією непоправною  втратою, адже поліг не лише один з  досвідченіших  бійців 128 - ї бригади.
Війна забрала життя молодшого сержанта Володимира Височина, жителя села Мар’янівка, що на Шполянщині Черкаської області - 11 лютого 2023 року,  внаслідок виконання військових обов’язків у Херсонській області.
А в його особі, волонтерська спільнота нашого району втратила найкращого друга, прекрасну і щиру людину, побратима і патріота. 
Так склалося у житті, що Володимир свого часу поріднився з нашим краєм,  де  мав чимало друзів та соратників.
Вперше навідався на Тячівщину за трагічної події, коли в зоні АТО загинув наш земляк Олександр Шимон з села Угля.
Тоді бійці 128-ї бригади, які приїхали на поховання, познайомились з місцевими активістами і  волонтерами,  зокрема,  Віталієм Богданом. Так між ними зав'язалася справжня чоловіча дружба, яка згодом підкріпилася важливою підтримкою для військових з боку громади. 
Разом з іншими  бійцями героїчної 128 -ї  бригади, під час відпусток, як випадала нагода, приїжджав на Тячівщину й Володимир, щоб навідатися на могили загиблих побратимів, і просто трохи відпочити. 
А на Сході,  у зоні бойових дій,  Володимир супроводжував наших волонтерів під час виконання  гуманітарних місій, завжди був готовий підкласти дружнє плече підтримки та допомоги.
Був одним із кращих механіків бригади, якого всі цінували та поважали за уміння, досвід, витримку, хоробрість, щирість та відданість військовій справі. 
За час служби в ЗСУ проявив себе як вірний син України, захисник української землі, за яку віддав найцінніше, що мав - своє життя. 
Друзі, знайомі, волонтери з Тячівщини глибоко сумують з приводу загибелі Володимира Височина та висловлюють щирі співчуття рідним героя. 
Сумуємо разом з Вами, низько схиляємо голови у глибокій скорботі. 
Нехай душа загиблого знайде вічний спокій, а Господь прийме, де праведні спочивають!
Герої не вмирають! Вони завжди живуть у наших серцях і продовжують боронити нас з небес! Вічна пам’ять!
Прощавай,  дорогий друже...