Життя прожити – не поле перейти, кажуть у народі.  А  мати за плечима сотню літ  –  здійснити подвиг незламної особистості.

---

Не кожному випадає нагода прожити такий довгий період.
Та той, кому доля дарувала можливість перетнути столітню межу отримує велике Боже благословення. 
13 лютого 2023 року такий поважний  ювілей відзначила мешканка Тячівщини  - Марія Михайлівна Джуган з родини довгожителів.
Вона є рідною сестрою, вже на жаль покійного нині відомого професора Степана Стойки з села Кричево, який помер у віці більше ста років.  
Довгожителька народилася 13.02.1923 року в с. Кричово,  в багатодітній сім'ї священика,  протоієрея М. Стойко.                                                        
Із 1930 року навчалася в Народній школі в селі Новоселиця, куди вся родина переїхала за направленням на службу батька. 
В 1937 році поступила в Горожанську школу м. Тячів на третій курс. Після закінчення в 1939 році поїхала працювати в Нотарський уряд в с. Угля. Це був період угорської окупації нашого краю. 
Коли у 1941 році почалася Велика Вітчизняна війна, то вона повернулася до батьків в Новоселицю. Там Марія Михайлівна почала трудитися в початковій школі, так як не було більш освічених спеціалістів, до 1945 року. 
Потім три роки працювала секретарем в прокуратурі м.Тячів. В 1948 році вступила в КПІ на факультет іноземних мов. Мала вже на той час завершену середню освіту, яку здобула в с.Солотвино.              
В 1948 році вийшла заміж за Джугана Василя Федоровича, і разом з чоловіком, переїхали на роботу в Руську Мокру вчителями.
А з 1951 року переїхали на постійне місце проживання в Нересниці, де працювала вчителем німецької мови спочатку в Нересницькій СШ , а згодом у Вишоватській ВШ с.Терново.
Звідти і вийшла на пенсію за вислугу років, так як її старі батьки,  потребували догляду. 
Марія Михайлівна має двох дітей, двох онуків, двох правнуків. Тепер проживає разом з донькою в Ужгороді.  
Хоча доводилося  долати чимало труднощів, але завжди була спокійна, виважена, проста і щира.
Все життя добросовісно працювала.  У душі повсякчас мала  віру та сподіваннями на те, що Бог завжди допоможе й підтримає у важкі хвилини,  й щирою молитвою просила у Всевишнього  підтримки.
І наразі Марія   Михайлівна залишається доброю, світлою людиною із великим серцем та щирими помислами. Сьогодні вона оточена любов’ю, увагою дітей, внуків,  правнуків, які поважають, люблять і цінують довгожительку. 
Попри поважний вік  не втрачає жаги до життя – каже, що саме любов до Бога та до ближніх допомогла досягти сторіччя.
Власне, саме на таких людей як Марія  Михайлівна  потрібно рівнятися нинішньому поколінню, вчитися у них мудрості та гідності, бути такими ж чуйними та надійними. Адже вони є очевидцями багатьох історичних подій минулого, носіями наших традицій, глибокої життєвої мудрості.
У ці дні Ювілярка отримує чимало поздоровлень  з нагоди такого чудової дати в її життєвому календарі. 
Тячівська районна рада приєднується до всіх привітань: 
Шановна Маріє Михайлівно! 
Прийміть щиросердні  побажання міцного здоров’я, щастя, тепла та родинного затишку! 
Нехай Господь дає Вам кріпости, сил та радості від життя.
Мирного неба, всіляких гараздів, благополуччя Вам і всій Вашій родині!  З ювілеєм! 
Пресслужба Тячівської районної ради
На фото - Марія Михайлівна Джуган у свої 100 років;  разом з братом Костянтином (96 років) та молодшою сестрою Магдалиною (90 років)