Три роки російсько-української війни зумовили низку негативних економічних наслідків, які насамперед торкнулися воюючої сторони – України. Показники української економіки впали на 29 відсотків у 2022 році і відтоді ситуація не відновилася. Цього року найпесимістичніші прогнози передбачають, що українська економіка може зрости лише на 2 відсотки, тоді як найоптимістичніший сценарій прогнозує зростання на понад 4 відсотки. Інфляція може становити близько 10% у 2025 році, але ще більше занепокоєння викликає постійний дефіцит електроенергії через російські атаки, переміщення близько 10 мільйонів людей і залежність країни від західної допомоги.

Разом з Україною росія також відчула економічний спад, спричинений війною. У 2022 році російська економіка перебувала в рецесії на рівні 1,2%, але, незважаючи на санкції, минулого року ВВП зріс приблизно на 4%. Цього року очікується, що зростання сповільниться до 1,6%. Але більше занепокоєння викликає зростання інфляції понад 9,5%, що може призвести до дуже високих базових ставок, які можуть підстрибнути  до 25% цього року, і зниження темпів зростання реальної заробітної плати. Якби російсько-українська війна закінчилася мирним врегулюванням, це також могло б дати поштовх угорській економіці.
Європейський Союз також програв, але  компанії оборонної галузі процвітають
Держави – члени ЄС найбільше постраждали за цей трирічний період від стрімкого зростання цін на енергоносії та високої інфляції, спричиненої війною. Економічне зростання в регіоні загалом також було дуже низьким. Фактично Німеччина перебувала в рецесії два роки поспіль, після падіння ВВП на 0,3% у 2023 році, за яким послідувало падіння на 0,2% у 2024 році.
Тим часом Європейський Союз надав Україні значну допомогу в розмірі понад 134 мільярдів  євро. Допомога була спрямована на економічні, військові, фінансові та гуманітарні цілі. Крім того, у період із 2024 по 2027 рік зруйнована війною країна зможе отримати ще 50 мільярдів євро через програму «Україна».
З початку війни Європейський Союз неухильно скорочує свою залежність від дешевих російських енергоносіїв. Результати цього процесу очевидні у випадку з нафтою, але з природним газом ситуація складніша. Минулого року росія була другим за величиною постачальником скрапленого природного газу до ЄС. Виграла, поряд зі США, і Норвегія, яка значно збільшила експорт енергоносіїв до ЄС.
Серед тих, хто виграв під час війни, слід також згадати оборонну промисловість. Наприклад, ціна акцій німецької компанії Rheinmetall за три роки війни підстрибнула зі 100 євро до понад 900 євро. Серед інших європейських оборонних компаній – німецька Thyssenkrupp, британська BAE Systems, італійська Leonardo і французька Thales Group.​