Такі результати стали можливими завдяки індивідуальній ідентифікації тварин за унікальним рисунком шерсті, який, як відбитки пальців у людей, не повторюється. Дослідження проводять експерти команди «Рідкісні види» WWF-Україна спільно з науковцями Ужанського НПП за підтримки міжнародного проєкту LECA та у тісній координації з колегами транскордонного біосферного резервату «Східні Карпати».

Другий етап детерміністичного моніторингу стартував у листопаді 2025 року. Для збору даних у парку встановили фотопастки на 30 локаціях — як у прикордонних, так і в центральних частинах заповідної території. Отримані матеріали синхронізують з польськими та словацькими дослідниками, адже великі хижаки не зважають на державні кордони.

Раніше, за багаторічними спостереженнями 2017–2025 років, чисельність рисі в Ужанському НПП оцінювали в межах від 6 до 13 особин. Однак саме детерміністичний підхід дозволив перейти від приблизних оцінок до точних фактів і підтвердити реальну кількість тварин.

Під час моніторингу на фотопастки знову потрапив добре відомий науковцям самець рисі, позначений як ID-4. Цей хижак за кілька днів може долати десятки кілометрів, переміщаючись між Ужанським національним парком та словацьким парком «Полоніни». Максимальний добовий перехід рисі може сягати до 30 км.

Фахівці наголошують: без синхронного міжнародного обліку одна й та сама тварина може бути зарахована кілька разів у різних регіонах, що призводить до завищених показників чисельності. Саме тому транскордонний моніторинг є ключовим для розробки ефективних програм збереження великих хижаків Карпат.