​Верховна Рада призначила новий склад Кабінету міністрів, який очолив Сергій Корецький. Кандидатури нових міністрів депутати 264 голосами. Окремо пізніше розглядатимуть претендентів на посади міністрів зовнішніх справ та оборони.
Новим очільником міністерства освіти та науки став Андрій Бутенко. 
Досі Бутенко понад чотири роки очолював Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО), а загалом понад 20 років працює в освітній сфері.

Хто такий Андрій Бутенко

Андрій Бутенко — науковець, освітянин і фахівець у сфері забезпечення якості вищої освіти. Він має ступінь кандидата історичних наук, є доцентом і тривалий час працював у сфері педагогіки та управління освітою.
Його професійний шлях починався не з керівних посад. У 1995 році він працював слюсарем із ремонту автомобілів на Гребінківському ремонтно-транспортному підприємстві. Пізніше обрав освітню сферу.
У 1999–2003 роках Бутенко викладав історію та правознавство у Вишнівській загальноосвітній школі №2 на Київщині. Паралельно навчався в аспірантурі Національного педагогічного університету імені Михайла Драгоманова.

Освіта та наукова діяльність

Бутенко здобув дві вищі освіти:

• у Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова за спеціальністю «Історія та правознавство»;
• у Луганському державному університеті внутрішніх справ імені Едуарда Дідоренка за спеціальністю «Правознавство».

У 2001–2004 роках навчався в аспірантурі НПУ імені Драгоманова. Його науковий ступінь — кандидат історичних наук.

Кар’єра у вищій освіті

Майже 16 років Андрій Бутенко працював у Європейському університеті. За цей час він пройшов шлях від викладача до керівника.
Серед його посад:

• старший викладач кафедри соціально-гуманітарних дисциплін;
• радник ректора;
• доцент кафедри історії та теорії держави і права;
• декан юридичного факультету;
• проректор із навчально-методичної роботи.

У 2014 році Бутенко проходив службу у Збройних силах України.

Робота в НАЗЯВО

У лютому 2019 року Андрія Бутенка призначили заступником голови Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти. У квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення Росії, він очолив агентство.
НАЗЯВО займається акредитацією освітніх програм, оцінюванням якості роботи університетів та питаннями академічної доброчесності.
За час керівництва Бутенка агентство:

• удосконалило процедури акредитації відповідно до європейських стандартів;
• розширило міжнародну співпрацю;
• посилило увагу до питань академічного плагіату;
• ініціювало процедури позбавлення наукових ступенів у випадках порушення академічної доброчесності;
• посилило контроль за якістю підготовки аспірантів.

Громадська діяльність

Окрім роботи в освіті, Бутенко займався громадськими та правничими ініціативами.
Він очолював Координаційну раду молодих юристів України при Міністерстві юстиції, входив до міжвідомчої ради з правової освіти населення, був співзасновником громадських організацій «Фонд «Ефективна демократія» та «Молодіжний антикорупційний комітет».
Також він організовував освітні проєкти для студентів-правників, Всеукраїнський форум молодих юристів і конкурс «Молодий правник року».

Які погляди має Андрій Бутенко

Під час роботи в НАЗЯВО Андрій Бутенко неодноразово говорив про ключові виклики для української освіти.
Однією з головних проблем він називав демографічну кризу, яка впливає на кількість студентів і майбутнє університетської мережі.
На його думку, кількість закладів вищої освіти та освітніх програм має відповідати реальним потребам суспільства. Водночас українські університети повинні бути конкурентними на міжнародному рівні.
Серед пріоритетів Бутенка:

• академічна доброчесність;
• боротьба з плагіатом;
• інтеграція української освіти у європейський простір;
• студентоцентричний підхід;
• підвищення якості освіти замість збільшення кількості дипломів.

Він також наголошував, що університетська освіта не є єдиним шляхом для всіх молодих людей. На його переконання, держава має однаково розвивати вищу та професійну освіту, а вибір між ними має залежати від здібностей і планів людини.

Оксен Лісовий: головні рішення та дискусії навколо його роботи

Оксен Лісовий очолював Міністерство освіти і науки України з 21 березня 2023 року. До цього понад десять років керував Малою академією наук України.
Після початку повномасштабного вторгнення він добровільно вступив до лав 95-ї окремої десантно-штурмової бригади.
Після призначення міністром Лісовий заявив про відмову від наукового ступеня кандидата наук через виявлений у його дисертації академічний плагіат. Цей випадок став одним із найпомітніших прикладів обговорення академічної доброчесності на державному рівні.

Що змінилося за час роботи Лісового

За період роботи Оксена Лісового МОН:

• продовжило впровадження реформи Нової української школи;
• запровадило державні гранти для вступників;
• змінило підходи до підготовки аспірантів;
• розпочало оптимізацію мережі університетів;
• посилило боротьбу з академічним плагіатом;
• продовжило цифровізацію освітніх процесів;
• розширило міжнародну співпрацю.

Одним із найбільш масштабних напрямів стала оптимізація мережі закладів вищої освіти через об’єднання університетів із невеликою кількістю студентів.

За що критикували Оксена Лісового

Попри проведення реформ, рішення МОН неодноразово викликали дискусії серед освітян і політиків.
Найбільше критики стосувалося:

• об’єднання університетів;
• змін у системі аспірантури;
• недостатньої комунікації із закладами освіти;
• кадрових рішень;
• організації очного навчання під час війни;
• темпів реформ.

Лісовий неодноразово заявляв, що не тримається за посаду, а критику парламенту вважає нормальною частиною роботи уряду. Також він допускав, що після завершення роботи в МОН може повернутися до військової служби.​